Close
Exit

Проект Івана Лучука

(Лучуківка)

Latynka-Luchukivka

2000 року вийшов “Korotkyj Pravopys” Івана Лучука, в якому він детально описав український латинський правопис.

В основу абетки було взято проект Їречека із заміною ch на x (xata замість chata). Безвинятково в усіх позиціях вживаються пом’якшені приголосні: ховається – xovajeťśa, нянька – ńańka. При пом’якшенні приголосних, які не мають м’яких відповідників, використовується «j»: Zaporižžja, svjato.


Цей правопис використовує часопис “Ї“.

 

Іван Лучук про свій проєкт української латинки:

“Невідомо, якою мовою ми б зараз спілкувалися, якби українці перейшли на латинку в ХІХ столітті. Рано чи пізно вона б призвела до повної полонізації галичан. Тому в “азбучній війні” того часу я за “кириличників”. Інша річ – 100 років тому. На початку СРСР латинку прийняли багато народів, зокрема Середньої Азії. Наприклад, казахи, які доти писали арабською в’яззю. У 1930-х їх стали переводити на кирилицю – аби зблизити з російським народом. А 1929 року на з’їзді Всеукраїнської академії наук у Харкові голосували за те, щоб перевести на латинські літери й український правопис. Пропозицію підтримали члени правописної комісії – східняки Остап Вишня й Володимир Сосюра. Кирилиця перемогла двома голосами. От тоді, вважаю, був слушний час.

Свою абетку я писав на замовлення видавництва “Класика”. Однієї теплої весняної ночі 2000 року ми гуляли по Львову з видавцем Володею Дмитерком і художником Влодком Костирком – він і досі картини латинкою підписує. Домовилися, що я за зарплату сяду і зроб­лю такий правопис. Працював щоденно три місяці. Комп’ютера не мав, позичив у друзів маленьку “Олімпію” – друкарську машинку з латинським шрифтом. Постійно переставляв аркуші з однієї машинки в іншу, бо ж писав і кирилицею, і латинкою.

Найбільше клопоту мав із пом’якшенням приголос­них. Використав словацький варіант – апостроф на позначення “ть”, “ль”. Серби для м’якого “ль” ставлять lj. Моя система – щоб одному звуку відповідала одна літера, хай уже і з діакритичним знаком.

Така літерація добре передає українську вимову, але жахливо незручна. Публіцист Микола Рябчук зразу написав: “Лучукова латинка – гарна, як гобелен, як колесо на стіні, але не практична”. Зараз вона гальмувала би спілкування, бо під неї нема розкладок клавіатури. Я й сам, коли треба, використовую гарвардську систему – передаю літери за англійським правописом.

“Лучуківка” мала вийти книжечкою кишенькового формату. Але Дмитерко чомусь передумав видавати. Я передав роботу Тарасові Возняку, редакторові журналу “Ї”. Вони одразу почали її використовувати. А мене вже через рік це не цікавило”. (Джерело: Gazeta.ua)

Тут ви можете завантажити програму “Лучуківка”, призначену для транслітерації українських текстів на латинку за методом Івана Лучука.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ:  Ukrajinśka latynka. Korotkyj pravopys

Онлайн-транслітератор

Обговорення

Go top