Close
Exit

Ще далекого 1835-го року український мовознавець Йосип Лозинський виступив за впровадження в українську писемність латинської абетки. З того часу українці неодноразово поверталися до цього питання. 1927 року на з’їзді для впорядкування українського правопису у Харкові забракло всього лиш кількох голосів, щоб перевести українське письмо на латиницю.

Та навіть якби так сталося, протривало б це, очевидно, недовго, адже сталінський режим, як і нинішній путінський, тримав курс на поширення “кирилиці” і “русского языка”. Саме в радянський період українцям вбили в голову, що ґражданська абетка, запроваджена Петром І на поч. XVIII ст. і засвоєна українцями (не без спротиву) лише в XIX ст., — це наша предковічна абетка.

На щастя, зараз ми живемо у вільній державі і можемо розвіяти всі міфи щодо нашого минулого. Але найголовніше — зі всією відповідальністю беремося за побудову нашого майбутнього. Тому зараз саме час повернутися до питання латинської абетки для української мови, яке, насправді, має стратегічне значення в рамках нашого цивілізаційного вибору.

Метою цього сайту якраз і є привернути увагу якомога більшої кількости людей до теми запровадження латинки, дати поштовх новим дискусіям, пояснити важливість такого кроку та ініціювати рух в цьому напрямку.

Проект є некомерційним, тут немає реклами.

Долучайтеся, беріть участь в опитуваннях і обговореннях, надсилайте свої матеріали й пропозиції (на latynka.tak@gmail.com або пишіть тут), приєднуйтесь в соцмережах і читайте латинкою.

І будьмо ввічливі!

Петро Пшеничний, автор проекту

Go top