- Немає товарів в кошику.
“При транслітерації власних імен з кирилиці на латинку постають певні труднощі. Їх можна усунути, створивши для української мови латинську абетку. Не мається на увазі позбутися кирилиці, а лиш надати латинській азбуці “право присутности”.
Ярослав Михайлишин
Публікації
Навіщо українцям латинський алфавіт?
Латиниця – моє захоплення і стимул розвитку. Мені мало просто розмовляти українською, я хочу знати історію її виникнення в контексті інших європейських мов, переважна більшість з яких користуються латиницею. Для мене латиниця – двері в загальне мовознавство, в фонетику.
Нумо, напишіть щось latynkoju
Тисяча років – це таки дуже багато. Стільки вже часу кирилиця домінує в українській писемності і не збирається здавати позиції. Ще тоді практика довела – це набагато зручніше, ніж дивна та закарлючкова глаголиця, яка, згодом, відійшла у небуття.
Код приналежності / Kod prynalezhnosti
Журналісти вміють здивувати. Дзвінок з “Обозрєватєля”: яка Ваша думка щодо запровадження в українській мові латинської абетки? В першу секунду ледь не розсміявся – теж мені знайшли актуальне питання! Тут в країні у всіх свої проблеми: у кого війна, у кого “Контактікі”, у Рената он ващє заводи віджали – а ви тут з якоюсь латинкою!
Геть від Москви! «Буквально»!
З часу розвалу Радянського Союзу від кириличного письма вже відмовилось майже десять країн, серед яких Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Молдова. Натомість кириличним правописом офіційно користуються лише у 12 країнах світу: в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Таджикистані, Монголії, Македонії.
Прямим текстом: Від кирилиці – до латинки
Щоб відірватися від Росії, Казахстан переходить із кирилиці на латинку. Чи не пора нам теж подумати про те, аби назавжди відірвати наступні покоління українців від кириличної імперії зла? І стати частиною європейського простору латинки?
З ким буде Україна на новій абетковій мапі?
Кирилицею послуговуються всього в 12 країнах, і в майбутньому таких країн стане ще менше.
Опитування/Обговорення: Як позначати пом’якшення приголосних перед наступним голосним?
Також проголосуйте в опитуванні: Як позначати латинкою пом’якшення приголосних перед наступним приголосним та наприкінці слова?
“Маючи кириличну абетку, Україна ніколи не вийде з-під впливу Москви”
— Маючи кириличну абетку, Україна ніколи не вийде з-під впливу Москви, — вважає мовознавець Юрко Зелений, 44 роки. — Письмо — одна з ключових ознак самовизначення. Фізичні кордони значення втрачають. Вся Євроатлантична цивілізація використовує латинську абетку. Виняток — Болгарія, найбідніша країна Європейського Союзу.
Нам потрібна латинка – і терміново
Неперевершена Джамала виграла Євробачення. В яке місто поїдуть європейці в 2017-му? В Kiev, Kyiv чи може Keeiv? Odessa чи Odesa? Lviv чи Lview? Kherson, Xerson чи може Hersson?
Мова. Правопис. Латинка. Пристрасті XIX століття
Натрапив на вражаючі нотатки про пристрасті навколо знакових систем, які шаліли в нас у XIX столітті. Скажімо, дідусь-москвофіл, галицький священик забив палкою онука-гімназиста, коли знайшов у того книжки українською “фонетикою”.
Сьогодні латиниця – це краще від усякої прикордонної смуги чи навіть стіни у 10 метрів
Якщо перейдемо на латиницю, то правнуки забезпечать життя нації. Як на мене, сьогодні це чи не єдиний шлях у майбутньому Україні залишитися Незалежною і повноцінною Нацією.
“Чи потрібна Україні латинська абетка?” Дискусія в “ОsтаNNій Барикаді”
А ви готові писати латинкою? Пишіть свої відгуки.
Чого ми хочемо від латинки?
Як політики і громадські діячі сьогодні вирішують, чи тягнути пост-совкову лямку, чи побудувати нову некорумповану державу, так само впроваджувачі латинки мають визначитися, чи маємо ми тягнути в латинку наші комплекси і бачення з минулого, чи ж побудувати письмо, яке буде насамперед відповідати нашим цивілізаційним пріоритетам.
Як писати українською латинкою
На сьогодні маємо все, щоб комфортно писати українською латинкою, навіть маємо дещо почитати.
Чому серби відмовляються від кирилиці?
Подорожуючи цього року Балканами, я несподівано для себе відкрила нову істину: серби забувають кирилицю і відверто нею нехтують.
M.Drahomanow. Peredmowa do “Kobzaria” T.Szewczenka
Wże dawneńko poczały dejaki lude w hałyćkij Ukrajini rozmowlaty ob tim, szczob wydawaty ruśki knyżky ne takymy literamy, jak zwyczajno, kotri, każuť, wydumani św. Kyryłom i Metodijem, a łatyńskymy, takymy jak pyszuť polaky.
Латинки боятися – у світ не ходити
“Dumka pysaty po rusky latynskymy literamy cilkom ne zla”. Михайло Драгоманов, „Передмова до „Kobzar’a” Т. Шевченка”, 1880 рік.
Уся справа в алфавіті?
«Кирилиця – це те, що роз’єднує нас з Європою і наближує до Росії. Звикли до неї, але вона відіграла не позитивну роль у нашій історії», – вважає мовознавець.
ОБГОВОРЕННЯ: Відмінювання власних назв іншомовного походження
ОБГОВОРЕННЯ: ВІДМІНЮВАННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Антон Шерстюк пропонує обговорити тему запису власних назв іншомовного походження: “Québecu, Québec’u чи Québe’ku; Rebe’ci, Rebecci абощо; Doyle’a, Doylea чи Doyla. А якщо ще відмінювати Пежо-Пежом, то взагалі купа питань”. Висловлюйте свої думки з цього приводу, чекаємо фахових обґрунтувань.
Ukrajinśka latynkova bibliötečka. Čytajte latynkoju!
Oleksandr Hei zaproponuvav čytačam zbirku knyžok, transliterovanych na dvi, uže klasyčni, latynični systemy: abecadlo J. Lozynśkoho ta systemu J. Jirečeka, vidomu jak «jirečkivka».
Укрлатинка: просто і зі смаком
Задля наповнення суттю заяв України про бажання стати повноцінною складовою Західної Європи усього варто, окрім іншого, здійснити дві прості речі.
Ваші проекти української латинки
ВАШІ ПРОЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛАТИНКИ Читачі часто надсилають листи з власними проектами української латинки, а також публікують їх в обговореннях. Ми пропонуємо всім охочим поділитися своїми проектами на цій сторінці. Разом з абеткою обов’язково публікуйте розлогі пояснення. Проекти, які наберуть найбільше “лайків”, будуть представлені в розділі “ПРОЕКТИ“.
Серби втрачають кирилицю?
Сербська мова не така вже й близька до української. Принаймні, якщо до вас заговорять на вулиці, ви мало що зрозумієте. Хіба вихопите одне-два словечка. Але їхнє «молім» (прошу) і «хвала» (дякую) – не можуть не зачаровувати.
Йосеф Їречек і українська мова
До азбучної заверюхи 1859 р. Ім’я Йосефа Їречка (1825-1889), визначного чеського вченого, політика й діяча партії чеських консерватистів 50-70 pp. XIX ст. – тісно в’яжеться з т. зв. азбучною заверюхою в Галичині 1859 р.
Бібліотека
Книги українською латинкою
